Про Ужгород Сіті – куди піти і що обов’язково зробити

Мала спокусу ще рік тому, описати всі варті уваги місцини у вигляді модного ультімейт-списку. Так і писати “філармонія”, “набережна Слов’янська”, “набережна Київська”… А потім зрозуміла, до якого місця ці всі пусті лістінги. Треба мотивувати вчинення дії, а бездумне скролення!

Немає нічого кращого, аніж передати людям досвід співжиття з містом. Це схоже на те, як мисливці одне одному розповідають секрети тваринних стежок. Задля того, аби полювання, в нашому випадку – на враження, вдалося. Бо кожне місто – як міцно закритий рідкісний молюск чи гордовита жінка з стисненими до білого губами – насправді потребує того, щоб його “вполювали” і пізнали таким, як воно є.

Тому стати мисливцем на міста – це означає навчитися досліджувати кожну тріщинку і здобувати з неї сік життя, навіть якщо в твоєму розпорядженні лише 3 дні і 3 ночі.

Ля віта белла для зайд або Куди кинути оком втомленим в Ужгороді

Як ви вже зрозуміли, Ужгород – це непросте місто. НепрОсте, я б навіть сказала. Тобто місто-чарівник. Більшість міст України яскраво “звучать”, якщо їх згадати. Навіть перебуваючи за сотні кілометрів від Києва, я чую його голос. З Ужгородом не так. Треба дуже довго ганятися вулицями старого міста й спальних районів за хоча б тінню його плаща.

Зупинюся на найбільш хвилюючих моментах, коли мені вдавалося хапати Ужгород за руку

  • Відвідати концерт у Філармонії, одягнувши сукню/сорочку.

Колись ця ж будівля була синагогою, тож ви у будь-якому випадку не прогадаєте, одягнувши чисті думки й ошатне вбрання. Адже Бозі в таких святих місцях краще нас видно 🙂

Ужгородська філармонія перед концертом місця Ужгорода Сцена Ужгородської філармонії

  • Знайти вулицю Замкові Сходи і пороздивлятися горизонт.

Кажуть, там далі – вже не Україна. Та я їм не вірю.

замкові сходи у старому місті Ужгорода

  • Навчитися 5-10 русинських слів в кафе-музеї СНЕК на Ольбрахта.

Але ми насправді там грали настільні ігри і випили напевне цілу цистерну пива. Гаряче було літо, головоломисте й азартне!

кафе снек Ужгород інтер’єркафе снек Ужгород інтер’єр

  • Відвідати Ботанічний сад та Музей народної архітектури й побуту. В першому знайдіть  найстарішу рослину саду, в другому постріляйте зі справжнього лука в мішок з соломою.

коло мурів Ужгородського замку

З мосту, що веде до Ужгородського замку, ми спостерігали як новоспечені молодята (новобрачюющієся, як жартома їх назвала мама) зосереджено стріляли з лука під хард-басс акорди закарпатського весільного “туць-туць-туць”. Ще певне в церкві не були, подумала я.

  • Полежати під муром Ужгородського замку. Випити винця. Повторити у будь-якій послідовності.

    Тут коментарі зайві. Просто подивися на ці личка, Шуро…) Хельга Ластівка Ужгородський замок дегустація вина Мій фаворит – місцева Троянда Карпат. До того я й не знала, що люблю таке вино.

Назар вино Ужгородський замок Дегустація пройшла успішно 🙂

)Настя та сини вініловий пікнік

У нас була чудова компанія 🙂

Також раджу вінілові пікніки. Тут ми чудово проводили час з пирогами, друзями, вином, музикою і настільними іграми, звісно.

  • Знайти свіжовипечену булку, а краще кнедлі, в Паляниці на Лучкая неподалік Корятовича.
  • На привозі площі Корятовича купити собі фруктів. Вибір вражаючий.
  • Знайти Галерею Ілько. Пізнати модерний арт-простір Ужгорода.
  • Полазити туди-сюди Гірчичним Зерном. Хороший варіант випити лимонаду чи квасу в Саламандрі.

Хельга Ластівка Саламандра Гірчичне Зерно Ужгород

  • Знайти Корзо 10, з’їсти Гермелін та Утопенце з пивом. Ні, я не напишу, що це таке. Хоча фото цих страв можете подивитися у попередній частині огляду.
  • Вийти на липову алею пізно вночі і в повній темряві вдихати запах. Піти спати з відчуттям, що весь вечір жер мед.

сходи Ужгород

  • Зайти в дворик набережної Незалежності і подивуватися камерності того, що навколо відбувається…

Тьотьки вибивають коври, дітиська луплять одне одного палками. З силою міжпланетного притяжіння пахне магнолія, акація, традисканція і претуберація (щодо двох останніх не впевнена). А ти сидиш на лавочці, просто в шоці.

  • Перейти вбрід Уж. Таке можливо після тижня-другого посушливої погоди. Як вам так не пощастило, то польопатися ногами в цій річці завжди можна. Вважайте на борщовик, кілька рослин ми минулоріч точно бачили на берегах Ужа.
  • Побувати хоча б на двох з усіх мостів Ужгорода. В мене склалося таке враження, що вони створені для фотографування з друзями.

міст Ужгород друзі вечір

  • Послухати спів баптистів у суботу чи неділю на площі Петефі. За бажання – приєднатися. Алілуйя, браття й сестри!
  • Пройтися Швабською – її магазинчиками і кафешками. Часто і це перетворюється на комедію та пригоду XD

Вулична Мода Ужгорода

Вулична Мода на Швабській. Ні обіцянок, ні пробачень…

  • Потрапити на Ужгородський базар.

На базарі: знайти паприкаш-барона, вибрати й купити в нього півкіля паприки, вибрати найсолодшу кукурудзу, зварити її і з’їсти, знайти місцеву Петровну купити в неї за 20 грн півлітри домашнього вина (слідкуйте, аби в неї було багато людей), пляшечку з-під джаффи напхану гострим перцем, купити за смішні гроші кілограм намішаних горіхів, об’їдатися персиками, виноградом, кавунами.

Відчути теє закарпатське багатство. Ай файно.

  • З’їздити покупатися на кар’єр. Там одразу глибоко, але мальовничо, а ще це дуже популярне місце, тож їхати варто зранечку.

фосий стрітарт Ужгород

  • Побачити Радванку у всій красі. Не лякатися.
  • Порахувати у місті машини з держномерами. Посміятися.

Навіть доставка піци – і та на угорських. А ще таксисти за 20-ку беруть на 1, а то й на 2 пасажира більше, ніж їм вільно. Екстрим, they saw us rolling, they’re hating…

стрітарт Ужгород

  • Потрапити на дах видавництва Закарпаття. Насолодитися краєвидом й потанцювати.
  • Потрапити у байкерський клуб. Не намагатися залізти на байк, прикручений до стіни.

![вулиці Ужгорода](https://trola.org/images/wp/2017/08/prosto-dim.jpg 1400w)

  • Випити каву альтернативної заварки в кафе EatMe (передати вітання власникам від Назара та Олі)))) ).
  • Поїхати варитися у чанах в Лумшори. Задля цього, обов’язково домовляйтеся заздалегідь.

Люди в Лумшорах

Ось таким щасливим і ти можеш стати, якщо поїдеш у Лумшори

Чани то така справа… не святі придумали. То мідний таз, в який на дно накидано округлих каменюк. В нього залазить комфортно 3-4 дорослих. Туди підводять гірської води, в яку жмутами накидають лікарські трави. А під вами розводять вогонь. Ну більше навіть ватру, аніж вогонь. Ви буквально варитеся в чані по 10-12 хвилин, а потім паруючими сардельками падаєте в холодний гірський потік.

Там хвилину кричите, відпускаєте всі образи, скорботи, почуття провини, жалі, скрабезні думки поки віджимаєтеся в холодній воді. Вискакуєте звідти і прожогом летите назад до чану. Шубовсть у чан! І все тіло покривають тисячі приємних голочок, а в голові стає так чисто, ніби там побував містер Пропер і навів Космос. Повторюєте цей цикл до знемоги.

кругла садиба в Лумшорах

А потім йдіть до круглої садиби в Лумшорах з’їсти форелю й м’яса, випити наливки і захрустіти огірком. Хай на скільки довго, та це такий душевний відпочинок. Саме там пісні Квітки Цісик зцілюють найгрубіші душі і вчать вуста посміхатися заново. І саме там, за найменшої метушні, приходить вусатий дух Карпат і дає вам в чоло. Дзеннннннн, чуєте ви, дзенннннн…

  • Знайти підходящу лазню і зняти її цілою компанією (шукайте найкраще трохи за містом, до прикладу, у с. Минай), попаритися й зробити шашлики.

Лазня у с. Минай кімната відпочинку Найприємніше місце пити трав’яний чай – то на свіженькому сіні🙂

Процес трохи відрізняється від чану. Але не менш корисний. Тут вже гуртом грайте на дворі, дихайте чистим повітрям й ніжтеся сонцем. На здоров’я!

А опісля вам треба буде…

Сісти на Театральному майдані і подумати, чи вдалося вам вполювати це таємниче й горде місто Ужгород

Ужгород захід сонця

Не думала, що так швидко закінчу цей список. Це тому, що я не маю права розповідати вам всього про своє полювання. Дещо я залишила тільки собі.

Скільки мов ти знаєш, стільки ти людина.
Скільки чужих міст ти полюбив, настільки ти дбаєш про свій дім.
Скільки вражень пережив, скільки отримав емоцій, скільки присилував себе повірити в те, що ти МОЖЕШ, стільки ти закоханий у життя.

Відкриття, сюрприз, неочікуваний збіг обставин – все це надає будь-якій аборигенізації (перетворення на “свого”) критичного поштовху вперед. Ви ж тільки вивчіть найтиповіші маршрути Ужгорода, а далі – дозвольте дорозі самій вас вести.

comments powered by Disqus