Передчуття

В цьому чудовому українському слові криється зміст “інтуіції”. Чути щось наперед – це як переживати реалістичні, записані у пам’ять, галюцинації, які пізніше співпадатимуть з послідовністю наших спогадів у ретроспективі. Інакше ніяк. А ще, гадаю, з неочевидних смислів, передчуття – це коли от-от захворієш на застуду, симптом чуття.

Перевести погляд, збиратися чхнути, відчути, що закохався чи розлюбив. Страшні передчуття “щось насувається”, “так буде тягнутися довго” і “що тепер?” паралізують краще, аніж телебачення.  Передчуття “і що тепер?” найбільш скептичне з усіх, та як ігноруючи можливі перспективи, насолоджується лише данністю.

А ще передчуття – то мацаки досвіду. Вони вистрілюють автоматично, якщо немає якихось забитих в голову программ, які блокують автомат. До прикладу, я гніваюся періодично і майже передбачувано. А передчуття гніву в мене заблоковане. Здається, навіть в людей довколо воно є, а в мене нема. Словом, навчіть мене не гніватися.

Цього літа з передчуттями було все гаразд. Спочатку – великих пригод, які наступили. Далі треба було зайнятися собою й довго витягати себе з ями. Не скажу, що там мені було некомфортно, але якось негоже. Люди ж дивляться.  Все це супроводжувалося декількома розладами здоров’я, не мені вам казати, що як не можеш взяти себе до рук, то тебе приберають до господи різні болячки. Та у будь-якому випадку, літо си скінчило. Що тепер передчувається?

  1. Робити плани і писати списки стає приємніше і вже й трошки починаєш в них вірити. Не здивуюся, якщо в світі вже є таємна секта Богакнота (Бог Блокнотів).
  2. Все залишиться в тумані й надалі. Поява туману, який зашкарублює й притуплює моє сприйняття, пов’язана зі стресами, шкідливим способом життя, відсутністю гнізда, накопиченими питаннями без відповідей. З ним треба кінчати.
  3. Починаю сприймати книги та людей, як тих, хто формує мою волю. Я справді не можу покинути зараз тих, з ким я є. І я не можу не читати те, що наразі читаю.
  4. Вересень – місяць знань. Мій блокнот покриється більш актуратним почерком з актуальними та систематизованими знаннями, які вже завтра можу й застосую на практиці. Заздріть, дурні спудеї!
  5. Треба готувати кулаки. Нема нічого поганого у тому, що я можу ревіти, ображатися, бабувати і загалом вести себе, як дурне бабище. Але я завжди, хай мені не зайти більше до книгарні, встану на ноги. Я відчуваю, що характер – це не те, що тобі описують в характеристиці в 4 чи 11 класі, на випуск.  Це те, що ти є кожен день. Хто пожалів мене, то й має перший відтіпнути руку. Хто мене розлютив, то й має дати мені волю наробити біди. Хто мене полюбив, той має знати, коли я йду геть.
  6. Гроші – от кут, під яким я зараз досліджуватиму світ. Експеримент за експериментом.
  7. Творчості гроші не заважають. А от відсутність грошей – дуже навіть. Голодний писака – завжди копірайтер.

Па-па, літо. Ще б трошки і я б пропустила в тобі вже найважливіше, всі твої дари, залишені у спадок моїй пам’яті. По року і трьох чернетках, один текст.

Передчуваю. Не останній.

comments powered by Disqus