Клімат

Тектонічні зсуви, вулкани та бестіарій водної та повітряної стихій.

Наші зими бісяться, а весни та осені все більше нагадують затяжні депресії жіночих примх.

Критичними стають моменти, коли обличчям до обличчя стикаєшся з “чистими” по суті речами (тобто тими, які виражають тільки себе і ніщо інше), і відчуваєш таку наскрізну правду, що закриваються і очі, і обличчя руками. А також ті моменти, коли обличчям до морди стикаєшся з сутностями, які мають на увазі лише знищення інших сутностей.

Як болісно зустрічати і одних, і других. Так як перше несе тобі мироточення й народження, а інше залишає лише пустелю.

Люблю дні, які порушують твій буденний побут. Хай то порух війни, чи набіг старих друзів. Так чи інакше у тобі щось зрушується, якась із плит. І вдячним потоком схлинає кип’яча лава по шкірі новонародженого тебе.

Безпосередньо сьогодні – це його ім’я. Величне у своїй красі і сенсі як такому, що ти розумієш. Клімат не має бути повсякчас доброзичливим, аби ти ріс здоровим і праведним. У зоревиці пекла гартується сталь. Повсякчас кожна країна підкорюється своєму типу змін. Як і людина, яка намагається їх викликати.

Мені багато людей опонувало, коли я намагалась обґрунтувати думку про те, що в Україні все стало саме тому, що мислячих людей стало більше. Гадаю, що ми всі наразі частково праві. Частково думаючі. Частково такі, що не боїмося Путінів, Обам, Меркелів та решти. Частково кров бере своє.

Клімат.

Я бажаю кожному відчути, як він перестає винити інших у своїх негараздах. Бажаю кожному відмовитися від слова “проблема”, а все більше використовувати слово “ціль”. Бажаю собі менше “хороших історій”, більше досягнень та звершень.

Праця, щоденна й кропітка, народить наш народ знову. Нас почують, як і раніше. Бо ми – мирний народ, який просто захищає те останнє, що у нього є.

Смерть – це не та зброя, якою спиняють українців. А та, якою спиняють, – вже не спрацювала, адже я це пишу, жива й при пам’яті.

Прошу взяти себе до рук й решту. Будьмо опірні тій печалі, розпуці, біді, яка хоче поглинути нас й заколисати у шевченковій скорботі.

Нехай наша земля народжує лише світлі таланти й підручники наповнюються лише радісними й щирими словами поетів та письменників Життя.

Злагоди вам, миру, люде!

Дякую вам, що дочитали сюди.

comments powered by Disqus