День весни, другий. Далі про сон…

Роль сну у нашому житті надто зменшена. Мозки наші, перебуваючи під постійним обстрілом, стражденні відпочинку.

Проте, ні той стан, що передує сну, ні той стан, який настає після нього, – не оцінені масово як належно.

До прикладу, перед сном до людей, які звільняють себе від тієї новинарської поторочі, яка займає нас увесь день, можуть приходити найнеймовірніші ідеї. Зберігаючи свою інформаційну чистоту та ту дивнісну порожнечу, яка символізує як дитячу безпосередність, так і всесвітню мудрість, ми стаємо приймачами найдивовижніших ідей.

Дні навпіл розсікаються безробством та справжньою активністю. Дивно, що саме сьогодні було дуже важливо згадати визначення поняттю рівномірність, дивлячись на вогні нічного Тернополя.

Тому зараз, хотілося б, аби прощаючи себе та інших, люди спали спокійно. Нехай це виглядає для них найнерозважнішим мисленнєвим вчинком, та ця чудовність виходу зі свого ’я’, тішитиме й найбільш дисидентного консерватора.

Ведучи себе у найвищій мірі терпляче та виважено, не тиснучи від страху на гашетку, ми дамо приклад усьому світові. Кажучи: Україна – це простір людей найвищої духовної комплекції, які історично всотали в себе рицарство та неймовірно потужну миролюбивість. Скоро ж до землі, до праці?

Я вже бачила, як набубнявіли її зелені груди озиминою. Боже, яке ж це магічне поєднання – зелене й чорне! А як горизонт, втоплений у туман, торкається вікна маршрутки, яка везе з однієї області в іншу…

Я не кажу про Україну лишень. Я кажу про те незрадливе відчуття у серці, коли стягує усе в жмут нестерпної любові до власного буття й ти дякуєш всім своїм чуттям, що вони інформують тебе про цю красу…

Це сон. Та сон Бога.

Відпочивайте, люди, давайте собі спокій. І десь на обрії не виснажених людей постануть думки про будівництво, а не про війну. Не про голод, проте про пошуки роботи. Не про каторжантсво, та про достойне – достойним. Не про мажорство убогих духом, та про благородність та вроджену аристократичність.

Щодня Україна здоровішає. Дякую всім вам!

Бережіть у собі Бога. Дякую, що дочитали сюди.

comments powered by Disqus